Первый театр

Хуже никогда, ничего не видел! Обшарпаный, штукатурка сыпется, сидения облезшие, видимо для детей, так как любой выше 150 см ростом туда не влезет, колени лежали на соседних седениях. Всё представление выседеть не вышло, всё затекло. Если бы знал, не пошел бы.

Затишний зал. Милий театр. Вистава була чудова. Сучасно, актуально, красиві костюми, якісний звук і актори тримали весь час увагу глядача.

Сьогодні відвідали новорічну виставу "Дорога до Різдва". Дякую Вам за чудову нагоду потрапити у Різдвяну казку, відчути себе у чарівному царстві дитячих мрій! Особлива подяка хору за коляду! Це було неймовірно! ️?

Сьогодні відвідали виставу "Дорога до Різдва", на ймовірні емоції!
Море задоволення як у дітей так і дорослих!
Всім раджу!

Вистава "Коли я була лисицею" чудова! Сам твір, режисерська робота, акторська гра, музика, декорації. Все викликає захоплення. Дякую щиро і рекомендую для сімейного (і не тільки) перегляду

Музей знаходиться в старовинній будівлі, що була школою. Дуже добре, що люди бережуть там речі старовини. Бережно і з повагою відносяться до людей, які тут жили і працювали.

Діти були в захваті від вистави "коза-дереза". Актори на висоті!)
Єдине що розчарувало це фасад. Хотілося б бачити його доглянутішим.

Театр невеликий. З Оперним чи Заньковецької не порівняти. Але що потрібно від театру? Гарна вистава. З цим все добре. Десь на 500 місць, мені так видається. Твердий середнячок.

Дорослі і діти були в захваті від сучасного, неповторного виконання вистави "Коза-дереза". Ви молодці!

Була на кількох виставах, від яких у захваті. Але моє побажання стосується розташування крісел. Високим людям буде складно розміщатися зручно у своїх кріслах, найзручніше на тому ряду, що розділяє перший і другий блоки рядів.

Були на виставі Лисеня, якому вдалося. Гра акторів чудова=) Атмосфера вистави - неймовірна=) Казково)!

Стан приміщення жахливий, вистава на низькому рівні, ціни на квитки високі (300 грн). Реальна вартість того, на чому були 30 грн, 50 максимум.
Рівень самодіяльності в шкільному гуртку.

Чудовий колектив театру робить надзвичайно привабливі і сучасні постановки для дітей і для дорослих!
Єдиний мінус - це стан самого приміщення, погане опалення взимку. Сподіваюсь, що незабаром театр отримає можливість покращити свої побутові умови.

Люблю цей театр, тішить, що він стає щораз доступнішим також для людей з інвалідністю - є аудіоописи вистав, місце доступне для людей на колісному кріслі.

А ще тут працюють талановиті люди:)

Цікаве та романтичне місце у центрі Львова, шкода що занедбане. Культура не останній показник розвитку країни.

Той випадок, коли хочеш і можеш прожити монолог героїні Тетяни Дороніної і спитати: «Чи любите ви театр так, я люблю його я? » і коли за більш, ніж 20 років відвідування театрів та більш ніж 15 років активного відвідування театрів, з періодичністю не менш ніж раз на місяць, ти стикаєшся зі стіною непорозуміння, і де? У тому мусті, де такого апріорі за твоїм досвідом та настроєм бути не може в принципі. І де? В культурній столиці України, до якої переїжджаєш стомленою від сірості та постійного дрібного хамства на малій батьківщині.
Вперше в житті стикнулась із кричущим наднормальним ставленням до себе, як до глядача. Мене та мою подругу НЕ ПУСТИЛИ НАВІТЬ НА ПОРІГ ТЕАТРУ, В ТОЙ ЧАС ЯК МИ МАЛИ КВИТКИ!
В страшну спеку, з іншого кінця міста, не будучи львів'янками, ми поспішали до театру на виставу, і трошки заблукали у подвір'ях, (бо театр не з великих академічних, а трошки прихований у подвір'ях) ми спізнилися на 7 хвилин.
На нас прямо на порозі накинулася співробітниця, як ціпний пес — Цербер, що щиро боронить вхід до завітної печери та безапеляційно повідомила нам, що впустити вона нас ніяк не може, навіть на поріг, що вистава вже почалась, і оно, ген на дверях написані ПРАВИЛА! (на дверях, КАРЛ!) і особливості вистави не дозволяють пройти до зали, бо двері вже зачинені і там іде вистава, і щоб ми тихо стулили пельки та йшли, не заважали виставі. Мені захотілося зірвати виставу та підняти такий ґвалт, що ним іще й не снився, але моя демократична подруга сказала, що ми готові почекати у фойє, тільки вкажіть де нам присісти, але нам сказали, що сидіти нема де і нас все одно не пустять. Тоді подруга запропонувала нам посидіти біля входу на лавці, на що співробітниці сказали, що й цю лавку вони зараз заберуть!
Коли буде злощасний антракт нам не повідомили, жодна зі співробітниць перед нами не вибачилась (а їх набігло чимало), ще й перепитали навздогін, коли ми вже вирішили пити, (сказавши, що це неймовірне хамство), чи в нас інтернет-квитки і коли подруга сказала, що так, вони, ці тьоті, так передивились і щось пробурчали між собою, що стало зрозуміло, що так нам і треба і гроші за квитки нам ніхто не збирається повертати. А квитки ми купили заздалегідь, адже обрали цю прем'єрну виставу за п'єсою, яка нам дуже сподобалась і ми хотіли побачити саме її постановку, тому купили квитки заздалегідь, щоб мати вільні місця.
Я зазвичай намагаюсь скарг не писати, але це вперше в моєму житті таке, що я просто зобов'язана боротись, бо це ж святе — це ж театр, як? Можна так ставитись до глядача, який купив квитки?
Ми з подругою завзяті київські театралки. Ми відвідали багато театрів такого формату, зокрема, мій улюблений Новий театр на Печерську, який я раджу абсолютно всім і за роки вже привела туди десятки людей і щаслива з того. В ньому теж закритий формат, де актори зазвичай задіюють залу та прохід в ній як частину сцени в виставі і де запізнюватись не можна. АЛЕ! Про це повідомляється усюди: на квитках, на сайті, в усіх правилах на всіх ресурсах театру ЗАЗДАЛЕГІДЬ! І нічого не написано на вхідних дверях, як сюрприз — неповага до глядача! Але! Колись одного разу в Києві, через транспорт, я спізнилась у такий форматний театр на 30 хвилин! і адміністраторка зробила усе, щоб я зайшла та ще й пройшла на своє місце у ПЕРШОМУ ряду! Моя повага та хвала цій професійній жінці!
Також абсолютно у всіх театрах ЧЕКАЮТЬ на глядача мінімум 10-15 хвилин, це звичайна практика, бо великі міста, транспорт, інші обставини — це нормальний прояв поваги до глядача.
А ЯКЩО ВИ ТАКІ ОСОБЛИВІ, ТО ПИШІТЬ ПРО ЦЕ 72 КЕГЛЕМ НА КОЖНОМУ КВИТКУ!
Такого хамства, неповаги до себе, як глядача та ВЕЛИКОГО РОЗЧАРУВАННЯ я не відчувала ніколи!
Ніколи в житті, звичайно я не піду більше в цей театр і НІКОМУ НЕ РАДЖУ ТАКИЙ ТЕАТР! Пробачте, можливо там чудова була постановка і чудові актори, АЛЕ НЕ МОЖНА ТАК СТАВИТИСЬ ДО ГЛЯДАЧА!
Перший театр ВАМ МАЄ БУТИ СОРОМНО, ЦЕ ВЕЛИКА, ВЕЛИКА ГАНЬБА!

Режисере вміють поставити вистави як для дорослих так і для дітей. Актори вміло та професійно грають своїх героїв. Дуже хотів потрапити на виставу "Вільні метелики", але нажаль сказали що її більше не ставитимуть. В цей театр приїжає багато постановок з інших театрів. Ціни доволі демократичні. Маєте можливість, то обовязково завітайте, вам сподобається!

Нажаль, тут бачив вистави лише за участі трупи з театру М. Заньковецької, тому про власних акторів саме цього театру не можу нічого сказати. А так, ціни низькі, умови відповідні. Хоча тут і чисто, але всюди видно моральне застаріння. Високим людям (з довгими ногами) тривалу виставу висидіти буде важко через близьке розміщення рядів сидінь. Але на те він і театр для юного глядача:)

Були на виставі "Маленька Баба-Яга" - дуже сподобалась! Велике спасибі артистам за чудову гру, просто молодці! Браво!

Маленький та затишний театр.
Професійні актори, чудові декорації, гарний звук.
З недоліків: скромна занедбана радянська чоловіча вбиральня, наче на зачиненому м'ясокомбінаті.
Особиста порада: ніколи не ходіть на бенефіси незнайомих акторів, - це просто треш і марнування часу.