Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка

Національний театр дуже любимо і відвідуємо дуже часто
В наш складний час дуже хочеться
зарядитися позитивом і трохи розслабитися в буфеті, але! Невже буфету не вигідно обслужити більше людей?
Який раз хочемо зробити замовлення на антракт (алкоголь, бутерброди) і бармена відмовляє, хоча у неї досить часу, щоб за перше відділення підготувати замовлення! І для бару вигідно -більше прибутку!
Раніше в театрі так і було!
В всіх інших театрах-залюбки йдуть назустріч!

Ні один з номерів, що вказані на сайті не працюють. Намагалась додзвонитися і на касу, і до адміністраторів, і до Михайла – ніхто не піднімає слухавку. Для чого ці номери, якщо вони не працюють? Виправте інформацію, що каса працює з понеділка по неділю – три рази дзвонила і ніхто не відповів.

Дуже неприємні жіночки працівники, хамовиті, проханні, відчувається совкове виховання. Яка б крута вистава не була, повертатися не хочеться, бо дуже неприємне післявідчуття

Я під враженням від сцени, що крутиться. Були на виставі «Украдене щастя». Незвичні звукові і світлові ефекти. Дуже ввічливий персонал. Чоловік запізнювався, мене попросили зайти, а його пустили без перевірки квитків

Дуже затишне місце, де прям віє театральною атмосферою, балкони партер - всюди зручно дивитися виставу, а звук шикарний.

Багато входів та виходів тому зручно добиратися до свого місця.

Вистава Конотопська Відьма - це щось неймовірне. Гра світла, тіні, звукове супроводження та взагалі сама концепція постановки вражають. За останні кілька років це одна з найкращих вистав в моєму арсеналі.

Білети всі продані на найближчий час, тому що дійсно сюди потрапити варто.

Великий та красивий зал, спектаклі на сучасний лад, відмінний музичний супровід та декорації. Від усіх спектаклів були у захваті.

Відвідування театру під час війни дає сили і підвищує настрій. Це осередок світла і надії.
Ходили на виставу «Кайдашева сімʼя», «Незрівнянна». Гра акторів приємно вражає.
Але, звісно, додають ложку дьогтю тривоги. Адміністрація театру попереджає про те, що якщо починається тривога, то всі прямують в укриття і після завершення -можна повернутись і додивитись.
Під час вистави (до кінця 2ї дії лишилось 15 хвилин) пролунала тривога, всі глядачі попрямували в укриття.
Але навіть в таких умовах рекомендую театр до відвідування.

Співробітниці театру, які стоять над головою, коли ти після походу в туалет руки миєш, псують всі прекрасні емоції від переглянутої вистави. Їхні підганяння словами, що я тут остання, лишають жахливий осад. Я не хочу лишатись ночувати в театрі, але після 3-годинної вистави, хочу спокійно, вибачайте, попісяти, чесно вистоявши велику чергу перед цим, а потім спокійно помити і висушити руки після цього, як мене батьки навчили. Якщо все ж так сильно хочеться пришвидшити процес відвідування глядачами вбиральні, то приділіть краще увагу сушаркам для рук, бо одна з них взагалі не працювала, а інша - ледь-ледь дмухала.
Дуже і дуже прикро, що персонал не відповідає рівню талановитих акторів цього театру.

За останній місяць в театрі були два рази. На спектаклі Річард ІІІ та Пой, Лола, пой!
Дуже приємно що театр продовжує працювати в цей непростий для всіх час. Дякую акторам та працівникам театру.
Але є одне побажання до адміністрації театру. Капельдинери-жінки в нас час це трохи не актуально.
Жінки постійно кудись поспішають. Після закінчення театру в багатьох людей є бажання поспілкуватися, але ні. Жінки виженуть вас на вулицю за 10 хвилин. Будуть навіть стукати у кабінках в туалеті. Пропоную замість жінок найняти чоловіків-пенсіонерів. Вони нікуди не поспішають, із задоволенням будуть затримуватись на роботі. Або студентів театрального інституту.
Мені здіється, що відкривати ложі ключами, які є тільки у капильдинерів, це якась маячня. Раніше я розумію, що ложі викупалися на весь сезон, тому кожен власник мав ключі та передавав їх знійомим. Зараз можна на дверях встановити ручки з двох боків.
Дякую за час, що витратили та мій відгук.
Всього найкращого

Загалом в цей театр ходжу часто. Актори і вистави дуже хороші. Але сьогодні був неприємний момент. Хамське відношення персоналу. Після повернення до театру після повітряної тривоги, на нас почали наїжджати «жіночки» які там працюють. Що ми могли б і не запізнюватись бо вистава вже іде. Але обумовленого часу, через який почнеться вистава після відбою тривоги не було. Можливо варто уточнити, що після відбою тривоги у вас є 20 хвилин, щоб повернутись до зали.
При виході ми з подружками хотіли сфотографуватись але нам цього не дали зробити. Почали підганяти «жіночки» з сумками в руках, щоб ми покинули приміщення театру. Ми пішли до виходу де було купа людей і там вони нас наздогнавши сказали: «о, вони вже сюди приперлись фотографуватись».
Після закінчення вистави навіть не дали людям сходити до туалету. Перед носом зачинили двері, коли хотіла зайти до зали в пошуках свої друзів.

Просто совкове ставлення, дуже шкода.

Ходили на "Мартин Боруля". Вистава та актори чудові, але все враження зіпсував персонал. Обслуговування хамське, персонал не ввічливий із відвідувачами. Не давали можливості сфотографуватися, одразу після вистави нас вигнали із фразою "дівчата, тільки вас і чекаємо". Не було можливості навіть сходити в туалет після вистави, так як персонал слідував за нами слідом, постійно підганяючи.
Загалом склалося неприємне враження. Рекомендувати цей театр не хочу.

Одно из моих любимых мест.
Единственный минус, то что во время антракта буфет забит и чтоб купить что-то там, нужно лететь как только начнут включать свет.

"Грек Зорба". Это было великолепно! Атмосфера, актерский состав - спасибо за эмоции и за то, что не даете зачерстветь душе! Мой любимый театр с историей и собственной душой. Браво!

Иногда ходим в этот театр с мужем. Репертуар бы почаще обновляли вообще отлично было бы. Зал обычно полон, актеры играют хорошие, многих можно потом увидеть по тв. Учитывая что театров хороших в городе, как ни странно, не так много, этот нам нравится. Молодцы. Особенно Богдан Бенюк, кстати был у нас на корпоративекогда-то!

Посетила спектакль "Кайдашева семья", очень понравилось. Не перестаю восхищаться игрой актеров каждый раз, при чем как заслуженных артистов Украины, так и молодых. Спектакли поставлены прекрасно, обычно 2 акта по часа полтора и небольшой антракт, в который вы можете прогуляться по зданию театра. Внутри оно очень красивое и торжественное, на стенах висят портреты актеров. Туалеты располагаются ниже первого этажа, в левом крыле женский, в правом мужской, чистые и просторные, на первом этаже классический гардероб с миловидными бабушками и биноклями за 20 гривен, на втором большой музей, где можно посмотреть декорации к разным спектаклям, которые заслуживают отдельного внимания из-за своего оригинального исполнения и натурального наполнения, в миниатюре, на третьем же этаже располагается любимый всеми буфет, где можно съесть бутерброд с икрой и запить бокалом шампанского, но также можно и просто заказать кофе с шоколадной плиткой. В целом походом в театр оказались довольны более чем, никакие кинотеатры не заменят живых эмоций актеров на сцене и их трудов над постановкой, так что зрители в свою очередь должны их отблагодарить хотя бы тишиной во время просмотра, своевременным приходом и громкими аплодисментами после.

Ну что сказать. Театр то хорош вопросов нет, кроме одного. Когда на искусство обратит внимание государство? Ремонт/апгрейд внутреннего убранства, в первую очередь кресел в зале, не так уж и дорого стоит. Очень хочется чтобы на театры Киева обратил внимание горсовет, и помог им.

Как всегда манументализм.
Пережиток совка! Пытаются делать ремонт- холл и зал в нормальном состоянии, но туалет обшарпан, грязный, не убрано. Работают как всегда бабушки "божий адуван" неслышно не видно как собственно и они вас!
Очень жаль что культура на таком уровне.
Спектакль и постановка понравился

Кожного разу нове життя проживаю з ними. Торкає до глибин. Різне. Сумую і радію від них, об них заряджаюся. Щось моє в мені відкривається завдяки іхньому життю на сцені.

Безумовно один з найкращих українських театрів. Щодо репертуару та гри акторів оцінку ставити не буду, оскільки все індивідуально, а ось атмосферу театру, що створюють його працівники, як на мене, варто оцінити. І тут думаєш, коли вже цей "совок" перестане наповнювати заклади поціновувачів мистецтва та творчості в тому вигляді в якому вони нас зустрічають та так "мило" розсаджують по своїх місцях. Коли просто приходиш відпочити душею та розчинитися в чомусь більшому ніж буденність тебе обов'язково мають зустріти обличчя з добродушно натягнутим та зверхнім поглядом і звісно час від часу повчальними репліками жіночок з манерами завучів радянської школи. Тому вистава починається одразу за порогом театру.
Звісно це не заважає отримати враження за якими приходиш але хотілося б щоб адміністрація звернула увагу на поняття професійної етики своїх працівників.

Театр Франка - наш найулюбленіший київський театр, з нетерпінням кожного разу очікуємо прем'єрних вистав. Франківці чудові актори, і не тільки основний склад! Музика, декорації, світло, костюми. - БРАВО!
Подобається прогулюватися до показу вистави коридорами, милуватися галереями, які періодично змінюються.
В залі нові зручні крісла. Інтер' єр - Рококо, екстер'єр - Неогрек.

Скільки народу не нагадують про вимкнення телефонів до вистави - без толку! Обов'язково у когось задзеленчить в найнезручніший момент)