Центральный госпиталь МВД Украины

Я хотів би висловити свою глибоку вдячність лікарю-травматологу Сергієнку Тарасу Анатолійовичу за проведену операцію на меніску. Я був у захваті від його професіоналізму й уваги до пацієнтів. Тарас Анатолійович ретельно вивчив мій стан і запропонував найкращий варіант лікування. Операція пройшла без ускладнень, і весь процес придав мені впевненості та спокою. Також лікар чудово провів реабілітацію, за два тижні він допоміг мені повернутися до тренувань. Я настійно рекомендую лікаря Сергієнка Тараса Анатолійовича всім, хто зіткнувся з проблемами суглобів і потребує кваліфікованого лікаря. Цей лікар не тільки допоможе вам впоратися з проблемою, а й зробить все, щоб ваше відновлення пройшло швидко і безболісно.

Лікувалась в гінекології, велика подяка всьому медперсоналу, кухарям, і особливо Марині Олександрівні! Все на вищому рівні

Чудовий госпіталь. Ремонт може й не новий, але все компенсується людським відношенням. Порівняно з іншими лікарнями, відчула себе як на курорті. Весь персонал відноситься до хворих дуже добре, людяно, присутнє почуття гумору. Годують смачно.

Три роки тому робили варикоз вен в цьому госпіталі. Мене все влаштувало. Медичний персонал дуже хороший, справу свою знають на відмінно. Дякую їм за їхню роботу і турботу.

Здесь могут лечиться не только сотрудники МВД, а и пациенты, которые к системе МВД не относятся. Нужно согласовать госпитализацию с руководством госпиталя.

Хочу сказать спасибо огромное Сергиенко Тарасу Анатольевичу, Вы врач от Бога у Вас золотые руки, швы заживают на глазах) ещё лучше чем на собаке) а связки срастаются как на дрожжах) Спасибо Вам огромное.

Моя мама поступила в госпиталь13.11 как бывший сотрудник с поражением лёгких 25 процентов и сатурацией 98.26.11 я ее перевезла в Александровскую больницу с поражением лёгких 90 процентов и сатурацией в маске 90. При этом пока моя мама находилась в госпитале за две недели я могла связаться с врачом аж три раза. Мама находилась в обычной палате, а не в реанимации, где ей нужно было ходить по стеночке в туалет, который находится не в палате, а в общем коридоре. В этот же день 26.11 к моей маме подходил врач с реанимации сообщил ей, что в принципе она может обходиться без медикамензного лечения дома, но на концентраторе! Так же у мамы отходила трубка от концентратора, никто его ей не менял, на ночь просила снотворное, чтобы поспать, на что медсестра ответила, что врач не выписал, не даст. Две недели мама спать не могла. После того, как сотрудники узнали, что я планирую переводить маму в другую больницу, ей сразу же поменяли концентратор, дали глицин на ночь который все равно не дал ей возможность поспать. В Александровскую больницу маму приняли в крайне тяжёлом критическом состоянии в реанимацию.
Так же в госпитале маме должны были ввести препарат Актемра минимум в дозировке 400 мл. В выписке указанно 80 мл.
Если вы не платник лечить Вас здесь не будут

Вы все рано или поздно ответите за все, УВ. Шевелева, Чайка и все ваше отделение, а так же реанимация, которые не берут людей вовремя в реанимацию. Бог все видит, и все понесут за все наказание! И деньги вам не помогут

Гореть вам в аду! И знайте, что всю жизнь я буду вас ненавидеть

Уже год как наслаждаюсь жизнью после того как меня вылечили в Госпитале. Лежал в нейрохирургическом отделении, привезли на скорой, очень сильно болела спина и немела нога, поставили диагноз - секвестрированная грыжа межпозвоночного диска и нестабильность в пояснице. Сразу прооперировали, удалили грыжу и поставили стабилизирующие импланты. Своему здоровью я благодарен заведующему - Ерошкину Алексею Андреевичу и Романухе Дмитрию Николаевичу. Если Вы это читаете, спасибо Вам огромное! Очень рекомендую данный Госпиталь, а особенно отделение нейрохирургии!

Не дай вам бог, чтоб вы сюда попали!
Но если попали-считайте, вам очень повезло. Качественные врачи, аккуратные медсестры, вежливый и приятный остальной медсостав. Палаты чистые, теплые, еда-очень вкусная (спасибо поварам). Короче, на фоне остальных государственных больниц-лакшери условия

Як медичний працівник, який все життя (40 років) працював в достойних закладах нашої країни, відзначаю госпіталь МВД України, як відмінний з розвинутими методами діагностики, лікування та реабілітації заклад. Злагоджена робота спеціалістів усіх відділень, чуйне відношення до хворих, дисципліна (особливо в час карантину) вражає. Дякую красно!

Щиро вдячний всьому персоналу нейрохірургічного відділення, за лікування моєі дружини, яка знаходилась на реабілітаційному лікуванні два місяці, в заботі, добродушного відношенні.
Окрему подяку хочу висловити лікуючому лікарю Романухі Дмитру Миколайовичу за його пофесійні діі, простого людського відношення до пацієнтів.
Усім бажаю здоровя, терпіння, та мирного ясногонеба.

Всем добрый день! Хочу оставить отзыв о лоротделении, а в частности о заведующей Ольге Павловне. Такого ужаса я еще нигде не видела. Может моя история будет длинной, но ее стоит прочитать, может кого-то спасу от тех тортур которые были у меня. Итак, поступила я в отделение в пятницу 25.09.2020 и в этот день была запланирована операция-тонзилитэктомия (удаления миндалин). Мне сказали что операция под местным наркозом, и уверили что все будет нормально, не переживайте. Я и не переживала, настроилась на позитив, как бы операция не сложная. До операции еще рассговаривала с врачем, она меня успокоила что все будет хорошо. Спрашивала я ее за какие-то возможно растраты, она отпиралась что все бесплатно не беспокойтесь. Ну я и расслабилась. Ну так вот, меня подготовили к операции, и капельницы и уколы, антибиотик сразу укололи, кровоостанавливающее, обезболивающее. Вроде все норм. И вот меня ведут в операционную. Захожу, сказали все золото снять, волосы завязала, одели одноразовую шапочку, одели длинный на шею передник, потом обязали сверху на голове еще простыней в которой была дырочка для носа и рта. Сказали садись, руки привязали к перилам и сказали слушать все что скажет врач. Сзади меня стояла ассистент и предерживала мне голову с плечами. Сказали закрыть глаза, и слава богу что я их закрыла, открыла рот, расшерителя никакого не вставили. Врач начал обкалывать мне миндалины. Начала с правой. Когда обкалывала, говорит они какие-то у тебя рубцовые, плохо прокалывать. Потом перешла на левую. Говорит, ждем пока появится комок в горле. Проходит некоторое время, ну примерно 30сек, я чувствую комок слева, а справа НЕТ. Я ей говорю об этом, она сказала что странно, потому что правую больше обколола, еще ждем сек. 30. А вот теперь, началось! Она берет выдно какие-то зажимы и зажимает правую миндалину, я все это ощущаю. Вторым инструментом она начала удалять. Ребята, это был сущий АД, Я ВСЕ ОЩУЩАЛА, МНЕ ТАК ЕЩЕ НЕ БЫЛО НИКОГДА БОЛЬНО. ЭТО ПРОСТО ВСЕ БЫЛО НАЖИВУЮ.

Відділення гінекології, лікарі Черняк Лариса та Шемякова Марина (зав. Від.) це просто жахіття якесь, поводять себе з паціентами ніби з тваринами, якщо ти лікуешься на безоплатній основі, таке враження, що у цих лікарей якісь психологічні порушення, інакше важко пояснити поведінку, окрім того, що назначають те лікування і ті процедури, що вже ніхто не робить. ГАНЬБА такій медицині. Куди дивиться руководство, до контингенту мвд ставлення жахливе.

12.12.2017 в отделении нейрохирургии, Гармиш Андрей Романович, сделал мне операцию по стабилизации позвонка в поясничном отделе. Установили металлические импланты. Могу сказать только хорошее, как о Андрее Романовиче, так и обо всём персонале отделения. Если одним словом, то профессионалы. Причём, очень высокого уровня. Коллектив отделения, как показалось, дружный и сработанный, по крайней мере, пациенты видят это так. Очень вышколенные и внимательные сотрудники. Внимание к пациентам и днём и ночью. При этом, " звёздная болезнь", ни у кого не наблюдается. Как и говорил Андрей Романович, через 6 месяцев вернулся к нормальной жизни. Огромное спасибо. Рекомендую всем обращаться сюда, если проблемы со здоровьем.

Сделали операцию в нейрохирургии. Колектив отличный, работают профессионально и слаженно. Все на высоте!

Обратился в субботу с просьбой сделать рентген лёгких, так как в той поликлинике, где я был на приеме, у врача возникло подозрение на воспаление лёгких, а рентгена у них нет. Я живу за городом, состояние у меня очень плохое, я практически не могу дышать, но в это время был на работе в этом районе, и это ближайшее место, где в субботу можно было бы сделать рентген. Но врач категорически отказал мне в медицинской помощи, так как я не сотрудник МВД. То есть постороннему человеку они и в предсмертном состоянии не помогут, вышвырнут на улицу. Это не врачи.

В травматологии лежал муж 1,5 недели, всё было б хорошо, если бы не одна смена медсестер и санитарки, грубиянки и хамки, по другому не скажу. Как можно сказать человеку, который после операции, что бы их он не беспокоил после 22.00 часов, если хочет то укол ему сделают до 22.00, но потом что бы и не пытался, нажать кнопку. Зачем тогда они там находятся? А санитарка, вообще возомнила себя доктором, и хамила только так, указывала что да как должно быть. Это просто хамство!

Висловлюю щиру подяку лікарям відділення гінекології Юрію Анатолійович у, Марині Олександрівна та анестезіологу Дмитру Володимировича за успішно проведену операцію. Окрема подяка всьому персоналу відділення за турботу, доброзичливість, чуйність, якісне харчування, комфортні умови. Низький вам уклін, Божого благословіння. Дмитро

5 грудня 2018 року, я привіз свою дружину в НАШ госпіталь МВС. Сюди ми потрапили дякуючи (в хорошому розумінні!) лікарям із НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ РАКУ - Кіркілевському Станіславу Ігоровичу, Кондрацькому Юрію Миколайовичу, Колеснику Андрію Володимировичу та й дякуючи цілому медичному колективу, які дійсно боряться за життя всіх своїх пацієнтів. Так ось, в Інституті для моєї дружини зробили все, що від них було навіть не можливе, бо направлення на реабілітацію це була їхня ініціатива, за яку я дійсно їм ЩИРО ВДЯЧНИЙ! Можливо я напишу багато тексту, але прошу всіх охочих його дочитати! На приймальний покій госпіталю МВС ми приїхали в морально і фізично важкому стані. Оленка себе погано почувала, бо для неї кожен прийом їжі - подвиг. Через це при рості 157см її вага була лише 34кг! Лікар приймального відділення Юлія Григорівна та всі там присутні медичні прицівники одразу ж пішли нам на зустріч і почали дзвонити, психологу і лікарю із відділення ГАСТРО 2. Після розмови з психологом на личку Оленки була вже хоч маленька, але усмішка. Медичну документацію дівчата в приймальному покої заповняли вже дуже швидко, бо в коридорі на нас вже чекала Завідувач відділення ГАСТРО 2 п. ШЕВЕЛЬОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА, яка тут же, незважаючи на кінець робочого прийняла дружину до себе у відділення. Я ж поїхав додому. Скажу чесно, що навіть проведення ремонтних робіт у відділенні не стало п. Тетяні на заваді прийняти мою дружину, оскільки вона добре бачила її стан та мою безпорадну пригніченість. Вже сьогодні можу сказати із впевненістю, що таких чуйних, людей як п. Тетяна та весь колектив відділення ГАСТРО 2 нам в Україні треба ще дуже багато! Мої емоціі радості є не достатніми щоб Їй там Її колективу сказати ДЯКУЮ. В якій ще лікарні ви побачите, щоб завідувач відділення по кілька десятків разів заходила в палату і з дому пацієнтам носила їсти? Та це є, мало є, але я це зустрів! ДОРОГІ ДРУЗІ БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ! ХАЙ БОГ ВАМ ДАЄ ЗДОРОВ'Я І ДОСТАТКУ!

Здесь врачи ставят ребят на ноги!
Знакомого после ранения привезли сюда несколько лет назад.
Все обошлось и выходили пацана за несколько недель!